Творчість китайського народа багата на оригінальні пісні й танці. Пригадай балет “Лускунчик”, який написав російський композитор Петро Чайковський. Друга дія балету відбувається в Королівстві солодощів. На святі танцюють всі: шоколад, кава та чай, – утворюючи веселий дивертисмент, тобто розваги.
Дивертисмент – це танцювальна сюїта, яка складається із сольних танцювальних номерів в опері чи балеті.
Кожен танець має свою назву: арабський танець (кава), китайський танець (чай), іспанський танець (шоколад) тощо. Китайський танець у “Лускунчику” жвавий і веселий.
Сцена із китайським танцем з балету “Лускунчик” (вистави театрів Великої Британії та України)
Слухаємо музику
Петро Чайковський, Китайський танець із балету “Лускунчик”.
– Який інструмент виконує мелодію? Який характер танцю? Що виникло в уяві під час прослуховування?
Японська музика чимось схожа на китайську. Дуже давно японці навчалися музиці в Китаї, звідти і привезли додому чимало музичних п’єс.
Коли російський композитор Дмитро Кабалевський відвідав Японію, він був уражений красою її природи та пісень. Особливо йому припала до душі пісня “Вишня”.
На мелодію цієї пісні він написав варіації.
Дмитро Кабалевський, Варіації на японську народну пісню “Вишня”.
– Як відбувається інтонаційний розвиток японської мелодії у варіаціях? Як змінюється характер інтонації?
Індійська народна музика дуже тісно пов’язана з рухом, словом, жестом. Індійські пісні й танці зазвичай супроводжуються грою на ударних інструментах барабанах, бубнах, грою на сітарі.
МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
Сітар – індійський семиструнний щипковий інструмент.
Немає коментарів:
Дописати коментар